Кантерберійські розповіді / Кентерберійські оповідання (1972)

Це художній, сміливий і візуально насичений кінематографічний переказ Пазоліні, у якому він по-своєму інтерпретує вісім найвідоміших оповідань Чосера. Режисер поєднує середньовічний дух із власною експресивною манерою оповіді, створюючи яскравий світ, сповнений гумору, сатири, пристрастей і людських вад. Завдяки його унікальному стилю класичні історії отримують нове життя, зберігаючи першоджерельну гостроту та водночас набуваючи сучасної кінематографічної виразності.