Про траву, що засихає (2023)

Самет, молодий і перспективний вчитель, щойно закінчив чотири роки обов'язкового викладання в одній із сільських шкіл Анатолії. Це був час випробувань і відкриттів, але Самет завжди мріяв про більше. Він бачив своє майбутнє в Стамбулі, де можливості здавалися безмежними, і планував переїхати туди, щоб розпочати нове життя та кар'єру. Однак, його плани руйнувалися на його очах, коли дві його учениці звинуватили його та іншого вчителя в харасменті. Ці звинувачення стали серйозним випробуванням для Самета, підриваючи його репутацію і загрожуючи його майбутньому. Він відчував, як його мрії про Стамбул розсіюються, а разом з ними і його надії на краще життя. У цей важкий період його життя поруч з ним опинилася його колега по імені Нурей. Вона допомагала йому не тільки впоратися зі звинуваченнями, а й заново знайти сенс в житті. Нурей стала для Самета опорою, допомагаючи йому відновити впевненість в собі і віру в своє майбутнє. Крізь труднощі і випробування, Самет почав розуміти, що значить бути вчителем, і що неважливо де він буде працювати - в селі або в Стамбулі - його вплив на життя своїх учнів залишиться незмінним. Цей досвід допоміг йому переглянути свої цінності і зрозуміти, що справжнє значення роботи вчителя полягає не в місці роботи, а в можливості впливати на життя молодих людей, допомагаючи їм рости і розвиватися.