Міланський калібр 9 (1972)

Все почалося з тієї самої валізи, набитої купюрами. Він переходив з рук в руки, від одного спільника до іншого, поки, нарешті, не опинився біля боса. Коли стулки зачинилися, всередині лежала лише купа газетного паперу. Гроші випарувалися. Настала жорстока розправа. Організація методично вирізала всіх, хто мав відношення до перевезення, катуючи кожного в марних пошуках правди. Вижила лише одна людина — Уго П'яцца. Він відсидів три роки у в'язниці, відгороджений від світу, але не від наслідків того фатального провалу. Щойно ступивши на волю, Уго знову опинився у пастці. Його старі товариші, впевнені на всі сто, що це він провернув аферу, почали справжнє полювання. Вони не поспішають із швидкою розправою, їхня помста — це витончений психологічний тиск, постійна тінь загрози, яка змушує озиратися через плече. Уго, вічний втікач, намагається довести свою невинність. Але у світі, де правда давно замішана на крові та зраді, йому ніхто не вірить. То хто ж той привид, який безшумно викрав нечувану суму і розчинився в тіні, залишивши Уго розплачуватися за чужий злочин? Таємниця продовжує жити, і з кожним днем ​​петля навколо його шиї затягується тугіше.