Шлюб по-італійськи (1964)

Доменіко згадує свій роман із Філуменою. Він настільки зачарований дівчиною, що фінансує її втечу з борделю і влаштовує її на хорошу роботу в ресторані, а пізніше знаходить коханій місце прислуги. Однак чоловік не хоче брати її за дружину і думає, що Філумена буде слугою вдень і його коханкою вночі. Через роки вона опиняється на смертному одрі. Розбитий Доменіко нарешті погоджується одружитися. Тоді Філумена швидко одужує, а після весілля приводить у дім своїх трьох дорослих синів. Доменіко намагається втекти від зобов'язань, але його втішає, що всі три хлопчики - його рідні, принаймні зі слів дружини. Таким чином, після майже двадцятирічного рабства Філумена нарешті правитиме балом...