Останнє танго в Парижі (1972)

Чи можна «померти від кохання»? Після виходу фільму «Останнє танго в Парижі» (Ultimo tango a Parigi) в кінотеатрах Європи, в італійському місті Болонья було відкрито в суді справу «про поширення порнографії» на Бернардо Бертолуччі (режисера фільму), продюсера (Альберто Грімальді) і акторів (Марлона Брандо і Марію Шнайдер), які виконують головні ролі. Справа була закрита, але режисер був позбавлений громадянських прав в Італії на 5 років. Фільм був знятий в 1972 році, а в 2007 на кінофестивалі в Римі до 35-річчя кінострічки відбувся спеціальний показ цієї роботи. Так суперечливо реагує публіка на кінострічку. Про що ж розповідає фільм? Звичайно ж, про кохання. Американець Пол, власник готелю в Парижі, який пережив втрату дружини, випадково знайомиться з молодою дівчиною на ім'я Жанна. Вона виросла в буржуазній сім'ї. Опікувана батьками, господиня антикварної крамниці, Жанна збирається заміж за режисера Тома. Все у неї в житті складається як би за планом. І ось. Відбувається щось немислиме, що може об'єднати молоду дівчину з чоловіком, який набагато старший за неї, який втратив сенс життя, зневірився в людях - любов і забуття. Бернардо Бертолуччі сказав в своєму інтерв'ю публіці, що цей фільм реалістичний, він про Марлона. Цей фільм - сповідь головного героя.